Моніторинг рівня розвитку дітей проводився під час звичайних для них видів діяльності:занять, гри, самостійної діяльності, прогулянки, інших режимних моментів, в ході яких вихователі спостерігали за поведінкою дітей, особливостями їх спілкування, зацікавленнями, досягненнями тощо. Результати моніторингу дозволили педагогам якісно та результативно спланувати індивідуальну роботу, надати батькам конкретні методичні рекомендації та поради, як саме допомогти дитині в її розвитку з тих чи інших розділів програми.
Зміст методичної роботи позитивно вплинув на рівень освітньої роботи з дітьми дошкільного віку.
Забезпеченню цілеспрямованості і послідовності роботи ЗДО, практичному здійсненню педагогічних заходів допомагає чітке планування та визначення пріоритетних напрямків роботи. При визначенні пріоритетних завдань роботи закладу на навчальний рік враховувались – сучасність, актуальність питань, вимоги нормативних документів, результати діагностування педагогів, аналіз роботи за минулий навчальний рік, ступінь вирішення проблем, над якими працював заклад, реальні можливості колективу.
Освітній процес в дошкільному закладі ведеться за затвердженими педагогічною радою закладу чинними програмами, адаптованими програмами роботи гуртків. Орієнтовний розподіл занять формується і виконується відповідно до вимог та затверджується керівником закладу.
З метою педагогічного обстеження рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно БКДО педагогами в вересні та травні проведено моніторинг досягнення дітей ранніх, молодших, середніх груп за показниками всіх семи освітніх напрямів. Моніторинг рівня розвитку дітей проводився під час звичайних для них видів діяльності:занять, гри, самостійної діяльності, прогулянки, інших режимних моментів, в ході яких вихователі спостерігали за поведінкою дітей, особливостями їх спілкування, зацікавленнями, досягненнями тощо. Результати моніторингу дозволили педагогам якісно та результативно спланувати індивідуальну роботу, надати батькам конкретні методичні рекомендації та поради, як саме допомогти дитині в її розвитку з тих чи інших розділів програми.
Змістом Базового компонента дошкільної освіти визначено освітні напрями через організацію педагогами базових видів діяльності, які збагачують досвід дошкільнят та реалізуються як результат розвитку дитини.
З метою проведення цілеспрямованого обстеження рівня засвоєння програмового матеріалу старшими дошкільниками відповідно до семи освітніх напрямів Базового компоненту, вихователем-методистом та вихователями груп № 6,8,10,14 було проведено дослідження щодо оцінки досягнень дітей старшого дошкільного віку. Вивчення стану сформованості життєвих компетентностей педагоги здійснювали за критеріями, чітко визначеними за кожним підрозділом програми. Отримані дані аналізувались за принципом природної достатності. Такий підхід до оцінювання дозволяє вивчати якість освіти дітей і якість освітнього процесу в ЗДО та своєчасно реагувати на недоліки в роботі з розвитку тих чи інших освітніх напрямів. Результати внутрішнього моніторингу оцінювання рівня розвитку старших дошкільників встановлено за такими напрямами Базового компоненту: «Особистість дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Дитина в природному довкіллі», «Гра дитини», «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини», «Дитина у світі мистецтва».
В результаті дослідження було виявлено, що на кінець навчального року майже всі випускники закладу дошкільної освіти мають високий та достатній рівень фізичної активності, добре володіють основними рухами, виявляють інтерес до занять фізичною культурою, знають та намагаються дотримуватись правил безпечної поведінки.
Аналізуючи пізнавальний розвиток виявлено, що всі діти орієнтуються в основних станах погоди, встановлюють прості залежності і взаємозв’язки, розрізняють за кольором, формою і величиною різні рослини і тварини, порівнюють форму об’єктів природи з геометричними фігурами, виділяють схоже та відмінне, класифікують об’єкти довкілля за певною ознакою. Старші дошкільники рахують в межах першого десятка і позначають кількість цифрою; орієнтуються у розташуванні предметів у просторі; мають знання про геометричні фігури (площинні та об’ємні); називають пори року, назви місяців та днів тижня, лічать кількісною та порядковою лічбою, вживаючи у мові числівники; називають суміжні числа, співвідносять кількість предметів з цифрою; розв’язують приклади; знають структуру задачі, виконують найпростіші усні обчислення та викладають розв’язок задачі у вигляді прикладу; вміють чітко діяти за словесною інструкцією вихователя; оперують математичними термінами.
Діагностичне вивчення мовленнєвого розвитку вихованців свідчить про те, що значна увага приділялася педагогами формуванню мовленнєвої компетентності старших дошкільників. Мовлення дітей старшого дошкільного віку розвинене на достатньому рівні. Вихованці складають описові розповіді та за серією картин, переказують знайомі художні твори, дають розгорнуті відповіді на запитання, володіють різними формами мовленнєвого етикету та культурою спілкування. Організовуючи різні форми роботи, вихователі створювали умови для активного спілкування дітей, обміну думками. Дошкільники диференціюють поняття речення – слово – склад – звук, складають речення із запропонованим словом та за схемою. Вихованці вміють будувати речення, дотримуючись певного порядку слів, послідовно і логічно відповідати на запитання. Проте, є діти, які потребують допомоги при роботі зі звуком, словом, реченням. Особлива увага приділялась підготовці руки дитини до письма, що сприяло як інтелектуальній так і фізичній готовності дітей до школи.
Дошкільники володіють навичками самообслуговування, виконують трудові доручення, знають правила поведінки, ведуть активний спосіб життя, знають правила культури поведінки, але за спостереженнями, в повсякденному житті не всі їх дотримуються. Тому педагогам слід більше уваги звертати на позитивний зразок та проводити відповідну роботу з батьками.
Художньо-естетична лінія спрямована на розвиток здатності передавати свої життєві враження засобами образотворчого, музичного, літературного, театрального мистецтв. Всі діти використовують засоби художньої виразності різних видів мистецтва, користуються різними художніми матеріалами та інструментами.
Базовий компонент дошкільної освіти засвідчує, що кожна дитина розвивається, реалізується і самовизначається як особистість, ознайомлюючись з надбаннями матеріального та духовного світу, набуваючи навичок помічати корисне і прекрасне, долучаючись до його створення.
Отже, виходячи з результатів оцінювання досягнень дітей, які узагальнені у відповідних таблицях, можна зробити наступні висновки: кожна дитина в певній мірі реалізувала свій потенціал, вона жила та діяла на рівні своїх оптимальних вікових і індивідуальних можливостей. Впродовж року чітко простежується як загальна тенденція позитивної динаміки змін щодо підвищення рівня знань, умінь, навичок та ставлень дітей, так і тенденція позитивної динаміки змін кожної дитини. Це свідчить про те, що педагоги зуміли відшукати найефективніші для кожної дитини індивідуальні методи освітньої роботи.
Разом з тим, не у всіх дітей сформовано уміння домовлятися та розподіляти між собою обов’язки під час спільної діяльності — діти діють переважно за вказівкою дорослих. Під час роботи в парах/трійках чи невеликих групах виконує завдання зазвичай одна-дві дитини з яскраво вираженими лідерськими якостями, а інші спостерігають. У дітей під час колективної взаємодії часто виникають конфліктні ситуації.
З огляду на це постає потреба посилити освітню роботу щодо виховання в дошкільників культури спілкування з однолітками, стимулювати прояви ініціативи в малоактивних дітей, створюючи для них ситуації успіху під час колективної взаємодії за допомогою ігор-стратегій і квестів.
Також потрібно посилити цілеспрямовану роботу з розвитку пізнавального інтересу дітей дошкільного віку за допомогою стимульних елементів розвивального середовища та засобами ігрових освітніх технологій.
Вбачаємо за доцільне продовжити роботу закладу зі створення комфортних, безпечних, доступних та нешкідливих умов розвитку, виховання, навчання дітей і праці, у тому числі дітей з ООП.
За підсумками результатів вивчення рівня умінь і навичок дітей дошкільного віку відповідно до Базового компонента дошкільної освіти, програми «Дитина» більшість наших випускників проявляють інтерес до навчання, майже всі легко йдуть на контакт, комунікабельні, легко вступають у відносини з однолітками та дорослими людьми і вільно почувають себе в соціумі. У дітей сформована готовність до прийняття нової соціальної ролі – школяра. Діти-випускники мають добрі потенційні можливості в галузі розвитку пізнавальних процесів, у них сформовані навички навчальної діяльності. Більшість вихованців мають достатній рівень саморегуляції і самостійності, уміють слухати і виконувати вказівки дорослого, контролювати себе, оцінювати свої відповіді й відповіді однолітків.
Вихователі Олена Савіна, Тетяна Тусьмук, Інна Салій, Тетяна Цимбал, Ольга Міхаліна, Леся Гринькова, Ольга Онищук, Тетяна Ковальчук забезпечили підготовку дітей до навчання в школі на рівні сучасних вимог. Педагоги активно працювали над розвитком у дітей цілеспрямованого сприймання, формування психічних процесів, навичок навчальної діяльності, самооцінки, що має важливе значення в подальшому навчанні дітей в Новій українській школі.