Комунальний заклад

«Домашня» дитина іде до школи

«Домашня» дитина іде до школи


solve my homework thailand girls
 

Я завжди трохи заздрила батькам, чиї діти подовгу відвідували дитячий сад. Мені ж таке щастя не випадало. З першими двома нащадками ситуація йшла за єдиним сценарієм: походили 3 дні, застудилися, ще пару днів, знову захворіли … і так, кілька місяців, поки я не знаходила няньку. Далі все було чудово, але завжди дуже турбувало питання про те, як домашня дитина буде пристосовуватися до шкільного колективу. Адже ігри у дворі та години, проведені за однією партою — зовсім різні речі.solve my homework thailand girls

Малюкові, звиклому бути центром уваги в сім’ї, досить складно адаптуватися до нових умов. Будинки, що б не робив крихітка, він завжди найкращий і чудовий. У школі ж, навіть самий підготовлений до наук дитина, може відчути дискомфорт. Учнів адже багато. Один краще запам’ятовує вірші, інший чудово малює, третій швидше за всіх бігає … Несподівано, домашній малюк усвідомлює, що він далеко не самий-самий. А переживають відкриття все по різному: хтось всіма силами прагне обігнати однолітків, забуваючи про прогулянки, але більшість замикаються в собі, перетворюючись на сірих мишок.

Друга проблема — в неправильній мотивації до навчання. Для дитини, не відвідував садок, школа — це, перш за все, можливість поспілкуватися, знайти нових друзів, що називається: «на людей подивитися, себе показати». На жаль, на вибудовування відносин, часом, витрачається весь вільний час , а підручники мирно припадають пилом в сторонці.

Третє питання, гостро встає перед школярем, — взаємовідносини з учителем. Якщо в дитсадку діти регулярно спілкувалися з вихователем, то для інших — це новий процес, в нюансах якого тільки належить розібратися.

І остання проблема — строгий режим, з яким багато домашні дітки вперше стикаються саме в стінах навчальних закладів.

1 Як бачимо, адаптуватися в нових умовах не так просто. Тому варто докласти зусиль, щоб допомогти улюбленому учневі. Дитячі психологи рекомендують, в таких випадках, використовувати рольові ігри. Не лякайтеся цього словосполучення. Насправді все дуже просто. Розбирайте з малюком всілякі моделі поведінки. Наприклад, нехай ви будете учителем. Викладач говорить на уроці, що робота в альбомі, виконана будинку, не зовсім вдала. Що потрібно робити? Перш за все, не засмучуватися, підняти руку і запитати, як виправити завдання. Задумайтеся і над взаєминами в дитячому колективі. Які питання можуть виникнути, на вашу думку?

Обов’язково налагодьте контакт з класним керівником. Він повинен знати про проблеми малюка. Спільними зусиллями ви доб’єтеся значно більшого. Пам’ятайте, якщо ви знаходите якісь дії вчителя неправильними, говорити про це можна тільки віч-на-віч, без присутності дитини.

Готувати дитину до школи необхідно заздалегідь. Як мінімум з літа привчите його вставати в один і той же час. Запишіть сина чи доньку в спеціальний підготовчий клас. Навіть спілкуючись один раз на тиждень з майбутніми однокласниками, дитині буде набагато простіше.