• Свежие записи

  • Свежие комментарии

    • Архивы

    • Рубрики

    • Мета

    • Боязкість, тривожність,відгородженість, бар’єри у спілкуванні

      Боязкість, тривожність,відгородженість, барєри у спілкуванні

      Знайдіть будь – яку галузь реальних успіхів, підкреслено виділяйте таку діяльність, у якій дитина успішна, може само реалізуватися, само стверджуватися, переживати успіх і пов’язані з ним позитивні емоції, знайти втрачену віру в себе.

      Не дратуйтеся через повільність (такі діти унаслідок тривожності боязкі, загальмовані, що виявляється у сповільненості моторики, психічних реакцій).

      Не робіть за дитину те, що вона у силах зробити сама. Залучайте її до ігор, що розвивають рухи, вправність, спритність, швидкість реакції. Особливу увагу приділяйте вихованню в дитини самостійності й ініціативи, тому що її активність невисока і вона схильна робити те, що їй запропонують. З цією метою використовуйте колективні ігри, частіше пропонуючи дитині виконання ролей, що потребують прийняти яких – не будь рішень, активного мовного спілкування з іншими дітьми ( наприклад, роль капітана корабля, лікаря тощо ). Залучайте дитину до частих виступів перед дитячою і дорослою аудиторією ( читання, танцювальні ігри ).

      Для розвитку великих рухів домагайтеся підвищення рухової активності дитини. При цьому не потрібно залучати її до участі у спортивних заняттях: невдачі можуть віджахнути її од фізкультури. Корисні фізична зарядка, жартівливі, рухливі ігри.

      За тривожністю може стояти брак емоційної підтримки з боку оточуючих. Тому насамперед необхідно створити вдома й у групі атмосферу безпосереднього емоційного спілкування, взаєморозуміння, довіри, що зніме в дитині почуття тривожності перед дорослими й дітьми, і допоможе їй вільно виявляти своє “ Я “. Якщо дитина буде впевнена у любові й підтримці батьків, якщо дім буде для неї безпечним островом, а батьки, незалежно від її успіхів, віритимуть у неї – вона відчує себе спокійніше і з іншими людьми.