Рівні можливості для кожного

«Всім дітям – рівний доступ до дошкільної освіти»

«Дитина з обмеженими можливостями — не пасивний член

суспільства, а особистість, що має право на задоволення соціальних потреб,

на працю, відпочинок, створення сім’ї, доступ до культурних цінностей»

Семен Грузман

Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання. І передбачає виховання, навчання дитини з особливостями психофізичного розвитку в умовах дошкільного закладу з обов’язковим фаховим психолого-педагогічним супроводом.

Головний принцип інклюзії: «Рівні можливості для кожного»

Позитивні аспекти залучення дітей до інклюзивного навчання:

• Діти почуваються потрібними, бажаними, стають самостійнішими;
• Змінюється поведінка, ставлення до навчання та оточуючих;
• Діти успішно адаптуються в колективі, у них з’являються нові друзі, зникає відчуття ізольованості;
• Відбуваються швидкі та помітні зміни в розвитку;
• Навчаються у ровесників соціального досвіду;
• Здорові діти накопичують позитивний досвід взаємодії;
• Усі діти сприймають один одного як рівних;
• Педагоги мають можливість розвинути і продемонструвати свою майстерність і творчість.

 Кроки співпраці:

• Детальне ознайомлення батьків з ІНП.
• Знайомство батьків з членами команди (вихователями, спеціалістами).
• Знайомство родини з іншими батьками.
• Зустрічі для обговорення прогресу дитини.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

1. Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така, як усі.

2. Даруйте дитині свою любов та увагу, однак не забувайте про інших членів родини, котрі її теж потребують.

3. Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне ставлення та уявлення про свою дитину.

4. Організуйте свій побут так, щоб ніхто в сім’ї не відчував себе «жертвою», відмовляючись від свого особистого життя.

5. Не відгороджуйте дитину від обов’язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.

6. Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна пишатися вами.

7. Не бійтеся в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.

8. Частіше розмовляйте з дитиною. Пам’ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.

9. Не обмежуйте дитину в спілкуванні з ровесниками.

10. Частіше звертайтеся за порадами до педагогів та психологів.

11. Спілкуйтеся з родинами, у яких є діти з особливими освітніми потребами. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.

12. Пам’ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до самостійного життя. Говоріть з нею про майбутнє.

В чому полягає батьківська підтримка для дитини з особливими освітніми потребами

Шановні батьки! Найбільше ви зможете допомогти дитині, коли розумітимете та цінуватимете її сильні сторони та особливі потреби. Дитина стає більш впевненою і спокійною, коли розуміє свою особливість та значимість. Залежно від міри розуміння вашої дитини шукайте способи, як допомогти їй усвідомити та працювати з її унікальними сильними сторонами й освітніми потребами.  Підбадьорюйте дитину, більше звертайте увагу на її сильні сторони – це допоможе сформувати адекватну самооцінку. Здібності є в усіх дітей, їх потрібно лише виявити і розвивати.  Будьте готові допомагати дитині, однак, за найменшої можливості, посилюйте її незалежність.

Підбадьорюйте та заохочуйте дитину, щоб виховати у неї впевненість.

Хваліть дитину завжди за конкретну дію, будьте красномовними:

 • «Ти дуже добре зробив …»

• «Я бачу, що ти набагато краще вчишся, коли …»

• «Я помітив покращення в …»

• «Хочеш, попрацюємо разом над …»

• «Я дуже ціную твою значну роботу та зусилля, витрачені на …»

• «Я бачу, ти добре попрацював над …»

• «Дякую, що ти ретельно виконав завдання…»

Як заохочувати дитину до впевненості та самостійності

 Складіть список усіх сильних сторін і потреб своєї дитини та частово користуйтеся ним;

 якщо можливо, допомагайте вашій дитині висловлювати свої думки. Для зразка висловлюйте перед нею свої думки вголос;

 наголошуйте на позитивному: визначайте, підтримуйте та формуйте сильні сторони своєї дитини. Створюйте ситуації, де ці сильні сторони можуть якнайкраще виявлятися. Визнання та похвала від інших утворюють міцне підґрунтя для навчання нових і незнайомих навичок чи виконання завдань. Уникайте порівнянь дитини з іншими дітьми, оскільки це нівелює унікальність кожної особистості;

 надавайте вашій дитині можливості навчитися нового – займатися спортом чи рукоділлям. Дітям потрібно відчувати, що вони щось вміють або знають, як робити;

 створюйте для своєї дитини та підтримуйте ситуації, в яких вона відчуватиме задоволення від допомоги іншим;

 сформуйте стабільні зразки суспільної поведінки. Вони допоможуть дітям почуватися більш захищеними і краще вирішувати низку соціальних проблем;

 вдома прищеплюйте своїй дитині позицію «я можу», щоб вона впевнено випробовувала нові навички. Коли дитині не вдається досягати успіху, намагайтеся виробити в неї ставлення до цього як до навчання, а не як до поразок. Запитуйте: «Чого ти навчився?» або «Що ти зробиш інакше наступного разу?». Навчайте дитину навичок прийняття рішень.Впевненість приходить тоді, коли дитина має навички вирішення проблем для прийняття правильних життєвих рішень. Дітям потрібен набір навичок, які б допомагали приймати рішення у мінливих умовах життя.

Щоб допомогти своїй дитині вирішувати проблеми, застосовуйте просту модель їх вирішення:

1. Використовуйте стратегію заспокоєння – перед прийняттям рішення порахуйте до десяти або застосуйте дихальну техніку.

2. Визначте проблему. Нехай ваша дитина висловить існуючу проблему своїми словами. Можливо, вам треба поставити їй запитання, щоб допомогти у цьому.

3. Сформулюйте можливі шляхи вирішення. Не критикуйте жодну ідею.

4. Звузьте варіанти, відкинувши ті з них, які будуть незручними або непосильними для вашої дитини.

5. Зважте всі «за» та «проти» тих варіантів, що залишилися, а потім виберіть найкращий з них. Запитайте: «Що буде, якщо ти спробуєш ось так?».

6. Обговоріть, що слід робити для втілення цього рішення і як діяти в разі виникнення проблем.

7. Після прийняття рішення дійте.

8. Оцініть це рішення. Наскільки вдалим було прийняте рішення? Що наступного разу можна зробити по-іншому? Чого ви навчилися? Формуйте таким чином навички вирішення проблем у своєї дитини.

9. Обговоріть шляхи співпраці та активної роботи з партнерами для пошуку взаємовигідних рішень.

Формуйте комунікативні навички дитини. Покращення комунікативних навичок дитини підвищує її шанси стати впевненою, незалежною та успішною дорослою людиною. Ефективні комунікативні навички дають змогу дітям висловлювати свої потреби та побажання, розвивати соціальні стосунки.

Як будувати комунікативні навички вашої дитини

1. Заохочуйте свою дитину висловлювати власні ідеї, почуття, думки та погляди, а самі уважно слухайте. В сім’ї обговорюйте події під час вечері, поїздок на машині, прогулянок або перед сном.

2. Слухайте свою дитину. Додавайте кілька слів, щоб підбадьорити, заохотити до спілкування. Коли навички активного слухання моделюються вдома, дитина, ймовірно, повторюватиме їх під час свого спілкування з іншими.

3. Заохочуйте дитину ставити запитання.

4. Давайте дитині змогу спілкуватися з різноманітними людьми: сусідами, членами родини, молодшими дітьми чи професіоналами.

5. Для тренування комунікацій у різноманітних ситуаціях використовуйте рольові ігри. Стимулюйте дружні стосунки

Дітям з особливими освітніми потребами можуть знадобитися підтримка та заохочення для налагодження дружніх стосунків. Взаємодіючи з іншими людьми, діти вчаться вирішувати свої власні конфлікти, розуміти суспільні рамки, здобувати повагу інших і розвивати чуттєвість до унікальних потреб інших людей.

Як розвивати дружні стосунки

• Обговорюйте елементи дружби – повагу, довіру, задоволення, прийняття.

• Заохочуйте дітей запрошувати їхніх друзів до себе додому.

• Запросіть друга вашої дитини на якусь сімейну подію.

• Запропонуйте групи, команди чи організації, до яких може приєднатися ваша дитина – часто дружба виникає в організаціях, де в дітей є спільні інтереси.

• Заохочуйте дитину ставити запитання та демонструвати інтерес щодо інших людей.

Навчайте обстоюванню власних інтересів. Обстоювати власні інтереси — означає висловлюватися та вживати активні дії для покращення ситуації. Вперше діти набувають навичок обстоювання власних інтересів під час спостереження, як це роблять за них батьки, шкільний персонал та інші люди. Чудовим способом підготовки дітей до самостійного життя є моделювання ефективного та співробітницького обстоювання власних інтересів.  Діти, які навчилися обстоювати власні інтереси в юному віці, краще підготовлені до самостійності у старшому віці.

Як навчати  дитину навичкам обстоювання власних інтересів

 Починайте змалечку обговорювати сильні сторони та освітні потреби вашої дитини, а також спостерігайте, коли вона вчиться найкраще.

 Допомагайте дитині встановлювати відповідні та реалістичні освітні цілі та переглядайте результати після їх досягнення.

 Якомога більше залучайте дитину до оцінювання її діяльності.

 Допомагайте дитині бути підготовленою та організованою.

 Заохочуйте свою дитину сповіщати іншим, що зусилля помічені й належним чином оцінені. Здатність позитивно впливати на інших – важлива складова обстоювання власних інтересів. Створюйте можливості спілкування з ровесниками, які мають особливі потреби – діти зможуть у них також вчитися. Відеозаписи успішних результатів можуть бути сильним стимулом для деяких дітей (та їхніх сімей).

 Усвідомлюйте, як нелегко обстоювати власні інтереси та підтримуйте намагання своїх дітей.

 Розумійте, що навички обстоювання власних інтересів слід демонструвати, практикувати в рольових іграх, тренувати та оцінювати.

 Радьтеся з педагогами своєї дитини щодо стратегій і пропозицій для навчання навичок обстоювання власних інтересів.