Сутність сенсорного розвитку сучасної дитини раннього віку

СУТНІСТЬ СЕНСОРНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ДИТИНИ 

РАННЬОГО ВІКУ

Сенсорний розвиток - це розвиток у дитини процесів сприй­няття та уявлень про предмети й явища навколишнього світу. Дитина з’являється на світ із готовими органами чуттів: у неї є очі, вуха, її шкіра наділена чутливістю, яка дозволяє відчувати пред­мети, тощо. Це лише задатки для  сприйняття навколишнього сві­ту.

Щоб сенсорний розвиток відбувався повноцінно, необхідне ціле­спрямоване сенсорне виховання. Дитину треба навчити розглядати, слухати, обстежувати на дотик, тобто сформувати в неї перцептивні дії. Проте побачити предмет, обстежити його дотиком недостат­ньо — необхідно визначити співвідношення виявлених властивостей і       якостей даного предмета  із  властивостями та якостями інших предметів. Для цього дитині потрібні мірки, з якими можна по­рівняти те, що вона сприймає  цієї миті. За допомогою загальноприйнятих мірок — еталонів, які склалися історично, порівнюють, зіставляють  результати сприйняття. Це системи геометричних форм, шкала величин, міри ваги, звуковисотний ряд, спектр ко­льорів тощо. Усі ці еталони потрібно засвоїти дитині.

Отже, сенсорне виховання — це основа пізнання світу, першою сходинкою якого є чуттєвий досвід. Успішність розумового, фі­зичного, естетичного виховання значною мірою залежить від рів­ня сенсорного розвитку дітей, тобто від того наскільки досконало дитина чує, бачить, відчуває оточуюче. Чим менша дитина, тим більше значення в її житті має чуттєвий досвід.

Сенсорний розвиток є невід’ємною частиною естетичного роз­витку. Якщо людина здатна розрізняти відтінки кольорового спек­тра, різноманітність смаків, ароматів, звуків, вона повною мірою сприймає красу навколишнього світу і насолоджується нею. Як­що ж досвід сенсорного розвитку людини невеликий, це негативно вплине на розвиток її уяви.

Значення сенсорного розвитку дитини для її майбутнього жит­тя ставить перед педагогами необхідність використання найбільш ефективних прийомів і методів сенсорного виховання, яке має бути спрямованим на формування в дитини сенсорної культури.

 

Сенсорна культура дитини — результат засвоєння нею сенсор­ної культури, створеної людством. Тому такого великого значення набуває формування в дітей уявлення про сенсорні еталони — за­гальноприйняті зразки зовнішніх властивостей предметів.

У дошкільному закладі дитина вчиться малювати, ліпити, кон­струювати, знайомиться з явищами природи, починає освоювати основи математики та грамоти. Опанування знань і вмінь в усіх цих напрямах потребує постійної уваги до зовнішніх і внутрішніх влас­тивостей предметів. Так, для того щоб отримати на малюнку схо­жість із зображуваним предметом, дитина має досить точно відзначити особливості його форми, кольору, матеріалу.

Засвоєння сенсорних еталонів — тривалий і складний процес, який не обмежується рамками дошкільного дитинства, який має свою основу. Засвоїти сенсорний еталон зовсім не означає навчити­ся правильно називати ту чи іншу властивість об’єкта. Необхідно мати чітке уявлення про різновид кожної властивості і, головне, вміти користуватися такими уявленнями для аналізу й виокрем­лення властивостей різноманітних предметів у різних ситуаціях. Інакше кажучи, засвоєння сенсорних еталонів — це адекватне ви­користання їх як одиниць вимірювання під час оцінки властивос­тей об’єктів.

У процесі дій із предметами дитина вчиться розрізняти їхню форму. Малюка необхідно навчити таких дій, під час яких він міг би зрозуміти, що від уміння визначити форму залежить результат його діяльності. Тому перші ігри та вправи повинні ґрунтуватися на практичних діях, які потребують опори на форму предметів, то­му що дитина може ще не виділяти форму візуально і не знати її назви.

Пізніше дитина виокремлює форму візуально. Спочатку робить це не досить точно, перевіряючи за допомогою іншого способу — примірювання. Лише на основі тривалого використання спроб та примірювання в найрізноманітніших ситуаціях і на різних об’єктах у дитини може сформуватися повноцінне зорове сприйняття форми, уміння виокремлювати її з предмета і співвідносити з формою інших предметів.

Найбільш успішно сенсорні здібності розвиваються в продук­тивній діяльності, зокрема в конструюванні. Тут сенсорні процеси здійснюються не ізольовано від діяльності, а в ній самій. Така ді­яльність розкриває великі можливості для сенсорного виховання вширокому його розумінні. Конструюючи, дитина не лише вчить­ся розрізняти зовнішні якості предмета, зразка (форму, величину), у неї розвиваються пізнавальні та практичні дії. У конструюванні дитина,  окрім зорового сприйняття якостей предмета, практично розбирає зразок на деталі, а потім збирає їх у модель (так здійсню­ється аналіз та синтез).

Після 3-х років зважаючи на різкий стрибок у розвитку мов­лення, необхідно врахувати потяг дітей до відтворення за зразком дорослого слів  (назв форм, кольору) та самостійного їх уживання.

Таким чином, сенсорний розпиток дитини, з одного боку, забезпечує отримання уявлень про довкілля, а з другого — закладає підмурівок загального розумового розвитку. Як відомо, незаповнене і безбарвне предметно-ігрове середовище справляє на дітей негативний вплив, гальмує розвиток особистості. Перенасичене предметне середовище так само погано впливає на психіку малят. І тільки періодично поновлюване, варіативне, оптимально організоване предметно-ігрове середовище має розвивальний вплив, спонукає дитину до активної пізнавальної діяльності, позитивно впливає на її емоційну сферу, мобілізує процеси мислення.

Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту», вимог Базового компонента дошкільної освіти і чинних  комплексних програм розвитку, навчання і виховання дітей раннього і передшкільного віку, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, підготовлений Примірний перелік ігрового та навчально – дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти.

Він пропонує примірний перелік ігрового та навчально-дидактичного

обладнання , що необхідні для оптимального оснащення освітнього процесу в усіх вікових групах закладів дошкільної освіти , де виховуються діти від народження до 6 (7) років.

У Переліку враховано зміни в соціальному замовленні до якості дошкільної освіти та інноваційні розробки у сфері навчального забезпечення і створення розвивального предметного середовища для повноцінної організації життєдіяльності дітей з метою їх вчасного цілісного і всебічного розвитку.

Для зручності користувачів Перелік структурований за віковими

категоріями вихованців:

- віку немовляти та раннього(від народження до 3 років);

- передшкільного віку ( від 3 до 6 (7 ) років років);

та основними видами дитячої діяльності:

- ігрова;

- рухова;

- художня (образотворча, музична,театральна і літературна);

- мовленнєво-пізнавальна (ознайомлення із природним, соціальним і

предметним довкіллям, формування звукової культури мовлення і

пропедевтика навчання грамоти,елементарних математичних уявлень);

- трудова (художня праця, праця в природі та господарсько-побутова).

Такий розподіл засобів у Переліку є умовним з огляду на можливість

застосування багатьох його позицій в інших видах діяльності дітей та у різних

формах організації дитячої життєдіяльності. Перелік пропонує орієнтовну

кількість іграшок, посібників та обладнання, необхідну для успішної реалізації

завдань формування ключових життєвих компетенцій упродовж дошкільного

дитинства в умовах усіх вікових груп закладу дошкільної освіти.

Рекомендована у ньому кількість різних видів ігрового та навчально-дидактичного обладнання визначена згідно зі встановленими Законом України

«Про дошкільну   освіту» нормативами наповнюваності груп закладів

дошкільної освіти із розрахунку 20 дітей для груп передшкільного віку (від 3

до 6-7 років) і 10/15 дітей для груп дітей віку немовляти і раннього віку (від

народження до 1 року і від 1 до 3 років відповідно).

Перелік може бути адаптований до потреб кожного окремого закладу

дошкільної освіти залежно від його типу, загальної кількості дітей, наявних

приміщень і ділянок території, їхніх площ тощо.

 

Отже, у результаті систематичної роботи з сенсорного виховання ді­тей раннього віку у них формуються вміння та навички, які свід­чать про відповідний рівень розвитку сприйняття.

Практичні здобутки дітей на час закінчення раннього віку

1. Групують предмети за кольором, формою, величиною при ви­борі з чотирьох варіантів.
2. Співвідносять різнорідні предмети за кольором, формою, ве¹ личиною, фактурою, вибираючи з чотирьох варіантів.
3. Упізнають у різноманітті кольорових плям предмети і яви­ща, які мають характерну колірну ознаку (сніг, трава).
4. Упізнають у плямах різної величини ведмедя і ведмежа, кіш­ку і кошеня.
5. Визначають різноманітні предмети за їхніми характерними сенсорними ознаками (ліс, море, сонце, вогники).
6. Активно використовують предметні назви для позначення форми (цеглина, м’яч, куля, огірок).
7. Активно використовують предметні назви для позначення кольору (трава, апельсин, помідор, сонечко).

Таким чином, розвиток сенсорного сприйняття в ранньому віці впливає на мислення, розвиток мовлення, подальше естетичне сприйняття на­вколишнього світу, уяву, та як наслідок,— творчі здібності дити­ни. Лише тільки тонко відчуваючи, помічаючи найменші відтінки кольорів або звуків, дитина здатна по-справжньому насолодитися красою музичного чи художнього твору, а пізніше і створити його самостійно!