Складні та суперечливі процеси, які відбуваються у сучасному українському суспільстві, висувають проблеми забезпечення нових підходів до організації діяльності закладу дошкільної освіти. Нові форми дошкільної освіти створюють сприятливі умови для реалізації педагогічної ініціативи, упровадження наукових розробок, утілення принципів оновленого змісту дошкільної освіти.
У сучасних умовах розвитку дошкільної освіти в Україні виняткового значення набуває система планування освітньо-виховної робота з дітьми дошкільного віку. Головною метою складання цього Плану є не лише надання реальної, дійової допомоги вихователям, але й активізація творчого потенціалу кожного педагога, що є важливим фактором підвищення професійного рівня як одного з основних шляхів реформування дошкільної освіти, визначеного Законом України «Про дошкільну освіту», «Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні».
Сьогодні ми стоїмо на порозі активного впровадження Базового компонента дошкільної освіти що є для кожного дошкільного навчального закладу і кожного педегога зокрема, державним документом. Документ, у якому акценти зміщено з обов’язкового засвоєння дітьми певного обсягу знань, умінь, навичок на розвивальний та виховний аспекти. Реалізувати завдання Базової програми можна лише за умови дотримання якісно нових підходів до планування освітньо-виховного процесу у закладі дошкільної освіти. Модернізація змісту дошкільної освіти – важливий чинник розвитку системи національної освіти в цілому. Важливо, щоб педагоги поставилися до нових умов не відповідно до старих звичок, уміли облишити консервативну колію. Модернізувати зміст дошкільної освіти — означає вдосконалити його, змінивши відповідно до вимог часу, не порушуючи основ, сталих і таких, що виправдали себе, положень, збагативши їх новими прогресивними ідеями.Тому інноваційна діяльність у роботі ЗДО — вимога часу, яка спрямована на забезпечення адекватності навчально-виховного процесу та його результатів до сучасних вимог суспільства.
З метою удосконалення планування освітньо-виховного процесу, розроблено рекомендований План освітньо-виховної роботи з дітьми дошкільного віку. У процесі його підготовки були використані методичні поради та педагогічна спадщина педагогів України.
Пропонується перспективно-календарне планування.
Перспективний план складається на квартал. При плануванні використовується блочно-тематичний принцип, оскільки він базується на інтегрованому підході до організації життєдіяльності дітей, забезпечує змістову цілісність, системність, послідовність, ускладнення та повторення програмового матеріалу. Програмовий зміст рекомендуємо розподілити на тематичні блоки (одна — дві теми на місяць) з вересня до травня.
Плануючи освітній процес, у першу чергу необхідно визначити своєрідність життєдіяльності дошкільників у певний місяць року, що дозволить встановити провідні лінії їх розвитку, зміст та завдання роботи з дітьми.
Календарне планування здійснюється за режимними моментами, враховуючи досвід роботи вихователів, обізнаність з вимогами програми тощо.
При такому плануванні педагоги мають можливість проявляти творчість, ініціативу, враховуючи сучасні вимоги до розвитку дітей дошкільного віку. Принципами календарного планування є: послідовність у викладенні матеріалу, чіткість поставлених завдань, відповідність форм роботи віковим та індивідуальним особливостям дітей, різноманітність видів діяльності тощо.
У плані передбачено рівномірний розподіл видів активності за основними лініями розвитку протягом дня в залежності від бажань та інтересу дітей:
• діяльність вихователя з дітьми у повсякденному житті;
• організована навчальна діяльність;
• самостійна дитяча діяльність.
План передбачає види дитячої діяльності, як організованої педагогом так і самостійної (продуктивну працю, художню діяльність, гру, спілкування тощо); індивідуальну роботу з дітьми (новачками, тими хто часто хворіє, має різні проблеми тощо). З метою планування індивідуальної роботи щоденно записуються висновки роботи з дітьми.
У календарних планах на початку кожного місяця обов’язково передбачається комплекс ранкової гімнастики на два тижні (з ускладненням на другий тиждень), гігієнічна гімнастика, робота з батьками, та інші форми роботи. Перспективні плани розробляються у вигляді сіток.
Варіативність і різноманітність написання плану, використання методів і прийомів навчання і виховання дошкільнят вимагає докорінно змінити власні підходи вихователів до роботи з дітьми, переорієнтувати кожного працівника на те, щоб у центрі уваги незмінне перебувала дитина.
Дитинство — найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні особистості. Саме в дитячі роки людина потребує найбільшої уваги та захисту. Від ставлення до дітей, розуміння їхніх проблем, інтересів та потреб, стану охорони дитинства залежить не тільки доля кожної конкретної дитини, а й розвиток суспільства в цілому.
Стаття 33 Закону України «Про дошкільну освіту» наголошує, що «держава забезпечує соціальний захист, підтримку дітей дошкільного віку, особливо дітей — сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку, а також дітей із малозабезпечених та багатодітних сімей».
Заклад дошкільної освіти є наступним після сім’ї соціальним інститутом в житті дитини дошкільного віку. Тому дуже важливо спрямувати спільні зусилля дорослих — педагогів дошкільних закладів, членів родини, осіб, які заміняють батьків — на забезпечення соціального захисту й соціальних гарантій дошкільників, захист прав кожної дитини.
Для дотримання режиму життєзабезпечення та рухової активності в закладах дошкільної освіти залишається два заняття з фізичної культури та два музичних заняття на тиждень.
Кількість занять вихователь визначає самостійно. Вони не мають жорсткої структури, але повинні бути компактними, логічно послідовними. У змісті занять повинен простежуватися взаємозв’язок інформативного матеріалу.